Потреба суспільства в активних громадянах, здатних
до саморозвитку, швидкої адаптації до нових умов, зумовлює пошук таких методів
навчання, які поєднували б інтереси суспільства і особистості. Серед чинників
стимулювання пізнавального інтересу учнів до занять в шкільному лісництві, значну
роль відіграють власноруч виконані досліди, проведені спостереження.
Завдяки їм учні мають змогу опановувати природничі знання в цікавій для них
формі експерименту, практично застосовувати набуті теоретичні знання, „проходити”
шляхами наукових відкриттів.
Тому дедалі більшу увагу керівників шкільних
лісництв привертає науково-дослідницька, експериментальна робота.
Враховуючи вікову, інтелектуальну,
психофізіологічну неоднорідність учнівського контингенту в гуртку (охоплення
учнів 7-11 класів), особистісне навчання здійснюється через трьохрівневу модель розвитку творчого потенціалу дітей.
Перший
рівень передбачає
адаптацію вихованців до умов навчання у гуртку. Навчальний процес тут будується
з урахуванням творчої потреби у дітей цього віку і реалізується через ігрову
діяльність, розвитку інтересу до пізнання та виконання нестандартних завдань. Наприклад, порівняти
спільні ознаки трьох видів дерев одного
роду (клен гостролистий, клен явір, клен татарський), висловити припущення під
впливом якого фактора могли виникнути зміни; інше завдання: порівняти
продуктивність дуба насіннєвого і порослевого.
Другий
рівень -
навчально-експериментальна діяльність. Для учнів цього рівня проводяться тематичні конкурси, вони
залучаються до фенологічних спостережень, постановки дослідів під керівництвом
керівника гуртка.. Наприклад, порівняти
декілька екземплярів сосни одного віку, вияснити причини відмінностей у
розмірах, стадіях розвитку, зробити висновок
про стан дерев - пригнічення одних і панування інших. Порівняти з
рослинами інших видів, які ростуть поруч, як вони впливають один на одного.
Третій
рівень - залучення учнів
до самостійного дослідження , розробки проектів, розв’язання самостійно
сформульованих проблем, тобто тут навчання - це творчість , де результатом є
авторський твір.
Дослідницький метод полягає в набутті гуртківцями
досвіду дослідницької роботи, стимулюванні розвитку інтелектуальних здібностей,
умінь і творчого потенціалу, дає ґрунтовну допрофесійну освіту, підготовку до
участі в біологічних олімпіадах. Потрібно сформулювати у школярів стійкий
науковий інтерес, дати знання і вміння дослідницьких методів навчання. Тому
звідси випливає цілий ряд завдань:
- вміння використати дослідницькі методи у
вивченні конкретної теми;
- сформувати дослідницькі вміння і навички;
- формувати в учнів переконання, що їхнє навчання
наближається до наукового пізнання;
- вивчати методику організації
дослідницько-пізнавальної діяльності.
Особливістю навчально дослідницької діяльності
гуртківця є суб’єктивне відкриття їм
нових знань на основі актуалізації попередньо набутих. Досвід свідчить, що
схильність учнів до дослідницької діяльності індивідуальна. Вона виявляється в
певних аналітичних здібностях, спостережливості, особливостях пам’яті та уваги,
фантазії, працьовитості, вольових зусиль. Вчитель придивляється до учнів
ще в перший рік навчання в гуртку,
діагностує їх за вищезазначеними
якостями і потім цілеспрямовано залучає до експериментальної роботи. Проблемою
нашої сільської школи є те що відсоток обдарованих дітей в ній значно нижчий
ніж у міський, тому що, частина саме таких дітей переходить навчатися до ліцею, а також значна частка дітей у школі
- із асоціальних сімей з низьким культурним і інтелектуальним рівнем.
Головна вимога до дослідно-експериментальної
технології: в учнів повинно виникати невдоволення через нестачу своїх попередніх знань, нові
уявлення вони мають пов’язати з попередніми
й ці нові уявлення повинні бути кориснішими.
Заняття дослідно-експериментальною роботою сприяє
ґрунтовному оволодінню учнем навчальним матеріалом з курсу біології, тому що
учні самостійно і наполегливо засвоюють знання значно глибші, ніж передбачені
програмою. Адже відомо, що найміцнішими знаннями є ті, які здобуті власними
зусиллями в результаті роботи з науковою, науково-популярною навчальною
літературою, під час розв’язання практичних завдань.
Рівні дослідно - експериментальної роботи можуть
бути різними : низький, середній і високий. Низький рівень характеризується
тим, що вчитель сам ставить проблему і обирає методи її розв’язання. На середньому рівні вчитель ставить проблему,
а методи її розв’язання учні шукають самостійно. На високому рівні діти виявляють самостійність як у
постановці проблеми , так і у пошуках шляхів її розв’язання.
Залучення творчо обдарованої молоді до наукової
діяльності відбувається через
секцію Малої академії наук. Шкільне
лісництво на базі Дорогинської школи існує трироки. За цей час вироблено деякий
досвід організації дослідно-експериментальної роботи з гуртківцями. Два учні
брали участь у ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу - захисту науково-дослідних
робіт. У 2005 році була підготовлена
робота на тему: „Аналіз видового складу дендрологічних насаджень садиби
Дорогинського лісництва”, у 2006 2007 роках - „Явища дигресії в рекреаційному
біогеоценозі”. Частину навчальних годин використовую для організації
індивідуальних занять за спільно складеним планом. Як приклад можу навести
варіант плану роботи з учнями при організації дослідно-експериментальної
роботи:
1.
знайомство
з літературою для самостійного пошуку відповіді;
2.
виявлення
(бачення) проблеми;
3.
постановка
(формулювання) проблеми;
4.
з’ясування
незрозумілих питань;
5.
формулювання
гіпотез;
6.
поетапне планування і розробка навчальних дій;
7.
збирання
даних, накопичення фактів; спостережень, доказів.
8.
продумати,
які таблиці, малюнки, схеми потрібно буде застосувати під час проведення
експерименту;
9.
аналіз
і синтез зібраних даних;
10.
оформлення
науково-дослідницької роботи;
11.
виступи
з підготовленими результатами;
12.
уточнення
висновків і узагальнень.
Важливим моментом у підготовці учнів до ІІ і ІІІ
етапів конкурсу-захисту МАН є підготовча робота до контрольної роботи з
тестовими завданнями різних рівнів складності. Істотним моментом є також
підготовка учнів до розв’язання практичних завдань (опрацювати гербарний
матеріал, колекції, мікропрепарати тощо)
.Дослідницьку роботу організовую, узгодивши її з
адміністрацією школи. На етапі планування координую зміст навчання в гуртку і
комплекс дослідницьких завдань. Здійснюється оперативний зворотній зв’язок з
інженерною службою Фастівського лісгоспу, керівництвом лісництва, батьками.
Гуртківці шкільних лісництв стикаються з труднощами, пов’язаними з відсутністю
відповідної експериментальної бази, обмеженістю доступу до наукової літератури.
При підготовці науково-дослідницьких робіт учнів - членів МАН рівень має
відповідати освітньому рівню вищих
навчальних закладів, тому хотілось би щоб ці роботи виконувались і на базі науково-дослідних інститутів, у
співпраці із кафедрами вищих навчальних закладів, лабораторій.
“В людини все повинно бути
прекрасним”, - говорив великий письменник. І щоб це прекрасне в людини було,
необхідно навчати з дитячих років розуміти красу природи, бережно відноситись
до всього живого, що оточує людину на протязі всього її життя. Велику роль у
цьому відіграє “книжка лісу” – прекрасна і цікава книга, яку необхідно
прочитати до кінця. Навчити дітей користуватися цим живим шедевром, читати і
розуміти її сторінки, зберігати і примножувати багатство природи – це посильне
завдання і сім’ї, і школи. І домогтися виконання даного завдання допомагають
шкільні лісництва.
Чим же займаються діти в
шкільних лісництвах? В першу чергу, вони допомагають лісгоспам у проведенні
лісогосподарських робіт: посадка і посів лісу, охорона лісу від пожеж, збір
насіння дерев і кущів, вирощування саджанців і сіянців для озеленення населених
пунктів, заготівлі дарів природи, охороні тваринного світу. Шкільні лісництва
живими вважаються до тих пір, доки вся їх діяльність відповідатиме навчально-виховним
ідеям школи і загалом лісового господарства.
Плани шкільного лісництва
передбачають цілорічний цикл завдань, складених спільно з Фастівським
лісгоспом, і вони являються частиною загального плану базового Дорогинського
лісництва. Школа і лісгосп уклали договір з врахуванням задач, які стоять перед
лісовим господарством.
Ще до 2004 року в Дорогинці
були створені групи, які оберігали насадження. Ці групи були названі “зеленими
патрулями”.. Учні під керівництвом спеціалістів лісництва проводили посадку культур,
доглядали за молодняком, розвішували шпаківні. Число юних лісоводів з кожним
роком росло, а діяльність дітей стала більш вагомою. Але не тільки суто
лісовими справами займаються діти. Теми занять найрізноманітніші. Наприклад,
декілька із них: “Ліс і музика”, “Ліс в образотворчому мистецтві”, Ліс і
людина”.
Учнівське лісництво вже багато років служить кузнею
для лісового господарства. Випускникі вступають до лісових інститутів,
технікумів, залишаються працювати у рідному лісгоспі. За час свого існування
дружина юних лісоводів зробила немало добрих справ. Учні змагаються в посадці
лісу, доглядають за лісовими культурами і посівами в розсаднику, заготовляють
насіння дерево-кущових порід. Вони взяли на облік і оберігають мурашники,
виготовляють та розвішують штучні гнізда та годівнички для птахів, ведуть
фенологічні спостереження. Важко сказати, чи багато із добровольців-помічників
лісоводів виберуть у житті “лісову” дорогу, але уроки любові до рідної природи
відізвуться в інших справах.
Учнівські лісництва – нова
форма організації корисної праці учнів і залучення їх до охорони і примноження
багатств рідного краю.
Наш край багатий лісами. Ліси,
що складаються з дубів, сосен, ялин займають окремими масивами близько 5 тис
га.
Учнівське лісництво засноване в
2004 році На зборах учні обрали
лісничого, помічника лісничого, майстрів лісу, бухгалтера. Решта стали юними
лісівниками. Все – як у справжньому лісництві. Учням передано ліс площею 2 га,
лісовий розсадник 0,20 га. Створено координаційну раду шкільного лісництва, до
якої входять: директор школи, лісничий Дорогинського лісництва, помічник
лісничого, майстри лісу, лісничий шкільного лісництва, вчитель біології,
географії, трудового навчання.
На кожний навчальний рік
складаємо план роботи шкільного лісництва, який затверджується на засіданні
педагогічної ради школи. У ньому є такі розділи: вступ, навчально-виховна
робота, культурно-масова робота, дослідницька робота, виробничо-корисна робота.
Кожний розділ включає питання,
які охоплюють певну ділянку роботи. Так вступ визначає такі завдання:
виховувати в учнів дбайливе ставлення до праці, любов до природи; поглиблювати
знання з біології, ознайомлювати учнів з біологічними особливостями лісових
культур, системою біологічних заходів щодо наукового ведення лісового
господарства; залучати учнів до збирання насіння лісових культур, вирощування
садивного матеріалу, вирощування лісу, догляду за ним, його охорони, залучати
їх до вивчення флори і фауни лісу, охорони і приваблювання корисних птахів,
звірів, комах, проводити природоохоронні заходи, пов’язані з охороною і
примноженням багатств лісу, пропагувати знання про ліс та його охорону серед
учнів.
Теоретичних і практичних знань
щодо вирощування і охорони лісу учні набувають у процесі вивчення основ
лісництва. У процесі викладання основ лісництва, практичних робіт у лісі
розкриваємо учням основні положення природоохоронної роботи, збереження та збагачення
флори і фауни рідного краю. Доглядаючи за лісом, вирощуючи садивний матеріал
для штучного лісовідновлення, вивчаючи видовий склад птахів і звірів лісу,
переселяючи лісових рудих мурашок, учні психологічно готуються до вибору
професії, пов’язаної з вирщуванням і охороною лісу. Ми прагнемо, щоб наші учні
після закінчення школи пішли працювати в лісове господарство або здобували
освіту в лісотехнічних технікумах і вузах.. У лісовому господарстві працює 12
чоловік, випускників школи минулих років.
Протягом 3 років члени
шкільного лісництва ведуть фенологічні спостереження за окремими деревними
породами
Члени шкільного лісництва
разом з працівниками лісового господарства створили кабінет юного лісівника в
конторі лісництва. Тут є матеріали про охорону лісів, характеристика і
класифікація лісів Фастівського району, виставки про ліс та його охорону,
відомості про рідкісні рослини регіону, звірів і птахів лісу, матеріали про
розселення лісових рудих мурашок, фотоальбом про роботу шкільного лісництва
“Лабораторія в природі”.
Багато вихованцiв шкiльних
лісництв стають справжнiми лiсiвниками,
дбайливими охоронцями зеленого друга. Опанування учнями знань з бiологiї лiсу,
законiв його розвитку й вiдтворення робить почуття любовi до рiдної природи
змiстовнiшими й глибшими, багатьом допоможе у виборi своєї майбутньої професiї.
