Подорож екологічною стежиною

Пропонуємо здійснити разом  подорож екологічною стежиною «Дивосвіт лісу»

Наша екологічна стежина «Дивосвіт лісу» була створена 10 років тому.  Ініціаторами і організаторами її є вихованці Дорогинського учнівського лісництва. Основна мета: використовувати матеріал екологічної стежки для природоохоронної, дослідно-наукової роботи, виховання екологічної культури населення. Під час прокладання стежини ми обирали найбільш цікаві місця для проведення навчальних екскурсій, ознайомлення з об’єктами природно-заповідного фонду, демонстрації господарської діяльності людини.

Маршрут включає в себе 7 станцій і 22 підстанції. Детальніше зупинимось на деяких з них.

Перша станція «Садиба лісництва»

 Якщо підніматися сходинками до контори, погляд відразу зупиняється на могутньому велетні -дубі звичайному, віком 180 років. Цей екземпляр дуба висотою 26 м, діаметром стовбура 130 см. є гордістю і окрасою садиби лісництва. Навколо нього створено огорожу із каменю, яка підкреслює його могутність і красу.

Велична краса дуба викликає захоплення кожного. Здається тісно його багаточисельним величезним гілкам, кожна з яких сама величиною з велике  дерево. Могутня крона дуба  кидає густу тінь на газон. У спеку вона дає жадану прохолоду i затримує пилюку, а в дощ слугує надiйною парасолею.

Скільком видам тварин дає він прихисток. Ми помічали тут 25 видів птахів, 4 види плазунів, 8 видів ссавців.

Станція  «Лісові ставки»

Чудовий краєвид відкривається із затишної альтанки на ставок. Ставки Дорогинського лісництва збудовані на річці Шинкарівка в 70-х роках минулого століття. За час, що минув від початку побудови ставків, в них створились водно-болотяні біотопи, на які впливають гідрохімічні умови, глибина, річний стік.

В західній частині ставка, біля садиби лісництва є невеличкий, круглої форми острівець, діаметром до 15 м. Цей острівець є цінним з кількох точок зору. Багато водоплавних видів птахів під час гніздування надають йому перевагу, оскільки там вони знаходять надійний захист від хижаків суходолу, наприклад, від лисиць, рідше наражаються на небезпеку з боку людей. Водоплавні птахи використовують острів для місць перепочинку між годівлею. Острів, оточений мілководдям, створює чудові умови для годівлі каченят.

Ґрунтова поверхня острова прискорила розвиток на ньому густого трав’яного покриву, переважно з кропиви дводомної, очерету, осок, рогозу. На ньому також оселилися і ростуть 3 види верби  та вільха чорна . Такий покрив  формуватиме добре укриття для гніздових качок, оскільки ворони не можуть відшукати значну кількість гнізд. Важливо, що старий трав’янистий покрив слугує навесні для захисту гніздування  

 Видове різноманіття риби в ставку досить багате: щука, лящ, товстолобик, окунь, білий амур, плітка, линь коропи, карась сріблястий тощо. Риболовля чинить певний негативний вплив на природне середовище. Ставок став не дуже сприятливим середовищем для безхребетних і водоплавних птахів. Для зручної любительської риболовлі збудовано 3 зручних містка. Чисельність окуня, який швидко розмножується, контролюється зимнім сезоном риболовлі

Станція «Декоративна шкілка»

За нею закріплені теплиці, парник і 1 га відкритого ґрунту. В парнику і теплиці вирощується садивний матеріал для відкритого ґрунту. Враховуючи потенціальні можливості лісництва тут вирощують саджанці декоративних порід дерев та кущів. Технологічний цикл включає операції від первинного розмноження рослин переважно вегетативним способом до вирощування крупномірного садивного матеріалу як з відкритою кореневою системою, так і в контейнерах.

Живцювання хвойних та листяних порід проводять у плівкових теплицях та теплицях із склом. Туманоутворюючі установки не використовуються, а висока приживлюваність досягається за рахунок застосування стимуляторів росту, ступінь приживлюваності живців становить в середньому 95%.

В лісництві культивується біля 50 декоративнихформ дерев і чагарників. Основна частина колекції - голонасінні рослини.

Станція «Угруповання мішаного лісу»

Головними лісоутворюючими породами є сосна і дуб.  Також зустрічаються  липа дрібнолиста, два види клену - гостролистий і татарський, яблуня Недзвецького,  груша лісова. Деревні породи, які входять до складу біогеоценозу мають різну висоту і утворюють по висоті декілька груп. Найвищі дерева - дуб і сосна, нижчі - клен гостролистий і липа, ще більш низькі - дика яблуня і груша. Проте чітко виражених ярусів, різко  відмежованих один від одного не утворено. Запас деревини на 1 га становить -380 м³. Повнота деревостану - 0,7.

Підріст, представлений сіянцями дуба і сосни. На пробній площадці підраховано підріст деревних порід. На 100 м² росте 1 дерев дуба, 2 сосни, 1 клену гостролистого.

Підлісок захищає ґрунт від задерніння і вимивання, дає притулок птахам. Видовий склад чагарників доволі багатий. Зустрічаються ліщина, бруслина бородавчаста і європейська, крушина ламка, шипшина, бузина однорічна, черемха, горобина; ліщина.

Трапляються рослини, занесені до Червоної Книги України, і рослини, що охороняються: анемона велика, вовчі ягоди звичайні, сон-трава велика, підсніжник білий, лілія лісова.

Створені у 29 кварталі Дорогинського лісництва за схемою 5С 3Д 2Ял у 2003 році.

Схема посадки на виділі 2,5 м х 0,7 м. Механічний склад ґрунту- супіщаний, добре дренований.

При створенні культур для висадки саджанців дуба та ялини використовувалась лісопосадкова машина ЛМД - 1 Застосовується механізований догляд та ручний. Культури у відмінному стані. У 2008 році переведені  у лісопокриту площу.

В рік закладки лісових культур перевірялась наявність личинок травневого хруща західного. Живий надґрунтовий покрив складається із трав’янистих рослин, типових для свіжих сугрудків: папороть орляк, рокитник, герань криваво-червона, медунка неясна, кропива дводомна, гравілат, зірочник ланцетолистий,  конвалія, осока волосиста.

Цікавою ця ділянка лісових культур є ще й тому, що тут епізодично  введені екзоти: бархат амурський, модрина європейська, ялиця біла, птелея трилиста, пухірник калинолистий, таволга верболиста.

Станція «Пам’ятка природи «Вікова сосна»

В 29 кварталі Дорогинського лісництва росте велетенська сосна. Це ботанічна пам’ятка природи „Вікова сосна”, занесена в реєстр природо-заповідного фонду Київської області. Розміри її дійсно вражаючі: висота близько 34 м,  діаметр на висоті грудей 120 см. Запас деревини становить  14 м ^{3. .} Двохсотрічний вік не псує краси лісової мешканки, а лише робить її виразнішою. Працівники лісництва та вихованці гуртка „Учнівське лісництво” огородили цей об’єкт невеличким парканчиком із штахету, за яким знаходиться і табличка з відповідним написом. Тому тим, хто вперше хоче зустрітися із цим дивом природи, не важко буде його  знайти. В даному виділі поки що обмежені виробничо-господарські роботи, можна було б максимально обмежити інше природокористування, не пускати людей у  цей лісовий виділ по гриби та ягоди. 

Станція Мисливствознавства

Чисельність копитних дуже залежить від впливу господарської діяльності людини на біотопи. Проведення ефективних біотехнічних заходів сприяло поліпшенню умов існування копитних ссавців: лося, козулі, кабана, оленя плчмистого. Упродовж останніх років чисельність копитних на території Дорогинського мисливського господарства зросла на 382 голови У 2005 році із мисливського господарства «Полісся» для акліматизації було завезено 10 голів оленя плямистого (8♀ і 2♂) . Перші три роки олень утримувався у вольєрі, площею 20 га у напіввільному утриманні. Потім 15 голів було випущено в природу. Опасання, що олень може мігрувати, не справдились. Вільно пересуваючись територією лісомисливського господарства, не відходить далі 5-10 км від підгодівельних майданчиків. Полювання на оленя плямистого не проводиться, тому чисельність стада швидко збільшується.

Різноманітність природних об’єктів на стежині створює великий простір для вимірювань, обліку, спостережень інших видів науково-дослідницької і експериментальної діяльності. Ось тематика деяких  науково-дослідницьких робіт виконаних вихованцями учнівського лісництва на стежині:

1.Моніторинг водно-болотяного біотопу, сформованого на лісових ставках

2. Дигресія лісового біогеоценозу

3. Динаміка чисельності копитних

4. Ризогенез живців у шкілці декоративних рослин

5. Прогнозування спалахів рудого соснового пильщика

6. Оцінка лікарської сировини урочища «основний масив»

7. Технології інтенсифікації та приживлюваності культур сосни

8. Облік і розселення рудих лісових мурашок